Франс де Вааль

Наша хвалена уява часто схожа на двосічний меч. З одного боку, це викликає відчай у ситуації, у якій мавпа залишається спокійною, але також дає надію, оскільки дозволяє нам краще передбачати майбутнє. Насправді ми заглядаємо вперед настільки далеко, що розуміємо: нашому життю настане кінець. Це усвідомлення постійно додає нові фарби в наше існування та призводить до постійного пошуку сенсу життя

чим більше люди усвідомлюють власну смертність, тим більше вони вірять у Бога16. Вони, так би мовити, відчувають, як хитається човен, і, як більшість мандрівників під час шторму, звертаються до вищої сили.

Коли на одну радіопередачу запросили турецьку письменницю Еліф Шафак, щоб вона розповіла за шістдесят секунд, як змінити світ,******** вона вирішила шукати натхнення в порадах суфістів спробувати смерть перед смертю18. Буддизм теж знайомий із цією ідеєю та пропонує зробити це, щоб звільнитися та прийняти смерть. «Оскільки в основі сучасного світу лежить заперечення смерті, то нам усім потрібно відвідати салон на кшталт перукарського, де ми могли б на годину померти. Це пом’якшить наше серце та дозволить нам більше цінувати життя», — сказала Шафак.

Створити опис релігії, який задовольнив би всіх, — справа безнадійна.

Піраха настільки бояться цих злих духів, що навіть відмовляються називати їх на ім’я. Навіть після того, як вони поговорять від їхнього імені, піраха заперечують їхню присутність («Я не знаю, я їх не бачив»).

Судячи з усього, науці лише кілька тисяч років, а отже, вона з’явилася в людській історії надзвичайно пізно. Це справжнє, надзвичайно важливе досягнення, проте наївно ставити його на один рівень із релігією. Якщо говорити біблійними термінами, то війна між наукою та релігією — це війна між Давидом і Голіафом. Релігія завжди була з нами та навряд чи коли-небудь зникне, бо це частина нашої суспільної «шкіри». А наука більше нагадує пальто, яке ми нещодавно купили. Ми завжди ризикуємо загубити його або викинути. Антинаукові сили в суспільстві вимагають постійної пильності з огляду на те, наскільки крихкою є наука порівняно з релігією. Протиставляти ці два поняття як рівні або як такі, що конкурують між собою — це дивне окозамилювання, яке можна пояснити лише тим, що уявлення про науку та релігію зводиться до представлення їх як двох різних джерел знання про одне й те саме явище.

Я не можу збагнути, чому в ці часи, коли всі ходять із ноутбуками та вдаються до повітряного туризму, ми повинні захищати науку. Подумайте, наскільки далеко просунулися біологія та медицина і як довго ми живемо завдяки цьому прориву.

Хіба не був весь комуністичний експеримент спробою створити безбожне суспільство? І хіба він не відбувався точно за передбаченнями Фройда? Групові співи, марші, цитування обітниць і махання цитатниками Мао Цзедуна в повітрі — цей рух свідомо імітував релігію.

Тимчасове викорінення забобонів, без уваги до функцій, які виконує релігія, створює вакуум, який можуть легко заповнити найгрубіші форми буквалістської міфології…

брак альтернатив виправили в другому експерименті, під час якого учасники перед випробуванням стикалися з термінологією свідомого громадянина, наприклад «громадянський», «присяжні», «суд». І, на диво, вони ставали такими ж альтруїстами, як і під час роботи з релігійними термінами, та залишали на столі в середньому 4,44 долара.