Кас Санстейн

Зміщення й шум — систематичний відхил і випадковий розкид — це два різні компоненти помилки

Немає жодного виправдання системі, у якій результат залежить від особистості людини, випадково вибраної для винесення професійного судження.

Немає жодного виправдання системі, у якій результат залежить від особистості людини, випадково вибраної для винесення професійного судження.

судження можна описати як вимірювання, в якому інструментом є людський розум

гарний настрій змушує нас частіше сприймати перші враження як правдиві, не піддаючи їх сумніву

маємо підкреслити важливу істину — ви не є тією самою особою весь час. Зі зміною настрою (що ви, звичайно, усвідомлюєте) змінюються деякі особливості вашого когнітивного апарату (чого ви не усвідомлюєте цілком)

«Судження схоже на штрафний кидок: хоч би як ми намагалися повторити його точно, воно ніколи не буде абсолютно ідентичним»

Ваше судження залежить від того, в якому настрої ви перебуваєте, які інші випадки щойно обговорювали й навіть яка погода. Ви не є тією самою людиною весь час

Ілюзія правильності проявляється скрізь, де формують прогнозувальні судження, через загальне нерозрізнення двох етапів завдання прогнозування — оцінювання випадків за наявними даними та прогнозування фактичних результатів

Внутрішній сигнал — це самовинагорода, задля досягнення якої люди наполегливо (а іноді й не дуже) працюють, коли намагаються ухвалити рішення. Це емоційна вдоволеність, приємне усвідомлення узгодженості, за якого розглянуті докази й винесене судження дають відчуття, що так і має бути. Усі частинки складанки, здається, стають на свої місця. (Пізніше ми побачимо, що це відчуття узгодженості часто підкріплюють приховуванням чи ігноруванням частинок, які не вписуються в картину.)