Чарлз Дахіґґ

«Усе наше життя, хоч і має визначену форму, є всього лише сукупністю звичок»

коли виникає звичка, мозок припиняє повноцінну участь у процесі ухвалення рішень. Він більше не напружується, а перемикається на інші завдання. Якщо ви не почнете зумисно викорінювати звичку — тобто не знайдете нових шаблонів поведінки — старий шаблон активуватиметься автоматично

За словами науковців, звички виникають через те, що мозок повсякчас шукає способу заощадити зусилля.

мозковий процес має форму триступеневого циклу. Спершу є вказівка — імпульс, що каже мозкові перейти в автоматичний режим і радить, яку звичку використати. Далі йде шаблон — фізичний, розумовий чи емоційний. І, насамкінець, винагорода, що допомагає мозку визначити, чи варто запам’ятовувати цей конкретний цикл на майбутнє.

коли виникає звичка, мозок припиняє повноцінну участь у процесі ухвалення рішень. Він більше не напружується, а перемикається на інші завдання. Якщо ви не почнете зумисно викорінювати звичку — тобто не знайдете нових шаблонів поведінки — старий шаблон активуватиметься автоматично.

звички могутні, проте чутливі. Вони можуть виникнути поза нашою свідомістю, або їх можна сформувати навмисно. Звички часто з’являються без нашого дозволу, проте їх можна модифікувати, змінивши складові елементи. У нашому житті вони відіграють значно більшу роль, ніж ми собі гадаємо: насправді звички такі могутні, що змушують мозок «слухати» їх, ігноруючи все решта, навіть здоровий глузд.

Указівки й винагороди залишилися ті ж самі.

Її прийоми розкрили одну з фундаментальних особливостей звички: ми до кінця зрозуміємо бажання, що змушують нас поводитися певним чином, тільки тоді, коли почнемо цілеспрямовано їх відстежувати.

Ідентифікувавши вказівки й винагороди, ви можете змінити шаблон поведінки. Принаймні в більшості випадків. Утім, для деяких звичок потрібен ще один компонент — віра.

Науковці зробили висновок, що тут головну роль відігравав не Бог, а віра сама по собі.