Віра Агеєва

Митрополит Пет­ро Могила відправив свого посланця з пропозицією силами українських вчених заснувати в російській столиці першу освітню структуру. Постала там згодом слов’яно-греко-­латинська академія закономірно опинилася під українським проводом. Випускники Києво-­Могилянської академії складали більшість професорів, а 16 її ректорів впродовж ХVІІІ століття були киянами.

1930-й, рік процесу вигаданої енкаведистами СВУ, став початком зачистки території спротиву. Після знищення старшого покоління уенерівської інтелігенції почалися арешти сотень і тисяч митців, письменників, учених, освітніх діячів. Штучно організований голод 1933-го став інструментом упокорення непоступливого селянства, яке не приймало ґвалтовної колективізації й нового закріпачення. «Ювілейний» розстріл у карельському урочищі Сандармох при кінці жовтня — початку листопада 1937-го, коли загинули знані творці тодішнього національного ренесансу, можна вважати чи не символом розірваної традиції. Повальна русифікація, невпинна боротьба з «українським буржуазним націоналізмом», виховання «нової людини», позбавленої хоч якоїсь історичної пам’яти, — усе це забезпечувало успішність імперського реваншу.

Спокусі воднораз провести межу між добром та злом, зректися усіх складнощів і створити пантеон лицарів національної справи без страху й докору піддатися легко, тільки ґлорифікація нічого не пояснює і нічому не вчить.