Наталія Палій

Роль керівництва полягає не в тому, щоб запобігати розвалові системи. Навпаки, його роль у тому, щоб керувати змінами, які спричиняють розвал системи, а потім реінтегрувати її у нове ціле.

В організаціях на стадії Юності, коли еталоном значущості стають прибутки, а більші продажі необов’язково приносять більші прибутки, продажі — це обмежувальна ціль, а прибутки — детерміністська.

Детерміністські цілі — це ті цілі, які ми хочемо максимізувати

Замість задовольняти потреби клієнтів, менеджмент навчається заробляти гроші за допомогою інтерпретування звітності та реагування на короткострокові очікування фондового ринку.

Оскільки ціль — це прибутки (виражені як прибуток на акцію), інвестиційна спільнота бере гору над позицією клієнтів.

Старіючи, люди стають дедалі егоцентричнішими — скупими, вимогливими, схильними до скарг. Що відбувається? Зі старінням організації для її утримання потрібно більше енергії — тільки щоб підтримувати функціонування. Коли система розпадається на шматки, потрібно дедалі більше енергії для забезпечення внутрішнього згуртування.

На етапах Раннього дитинства та Активного зростання обслуговування ринку було детерміністською ціллю, а прибуток — обмежувальною.

Бачачи наближення свого кінця, люди вдаються до захисту: вони егоцентрично заощаджують час, гроші та все інше, що можуть. Аналогічно організації, старіючи, беруть більше, а дають менше. Вони менше інвестують у майбутнє, видоюючи грошову корову, щоб витиснути все до решти.

Зменшується кількість людей, які борються за ресурси, призначені для змін, що можуть передвіщати результати лише в довгостроковій перспективі.

Старіючи, система обмежує свої горизонти; вона набуває короткострокової орієнтації.