Citati
Подумав, що отак можна й померти, не побачивши нічого, отак і життя можна прожити, у дрібницях, у клопотах, і якою ж сліпою може бути людина, скільки вона втрачає через сліпоту!
Щойно пройшов дощик: пустотливий, задиристий. Ні вітру, ні грому: процокотів кришталевим копитцем, лишив по собі паруючі дружно дахи, омитий асфальт хідників, прозорі й веселі озерця — в кожному по власному сонечку. І якийсь невсипущий малюк, босоногий, в коротеньких штанцях, високо задираючи ноги, б’є по озерцях, розлітаються навсібіч бризки гарячі,— вигляд у нього такий заклопотаний, наче бозна-яку важливу справу й виконує зараз людина.
— Мамо, хто це? — запитала дочка, пильно дивлячись на незнайомого дядька.
— Дядько — не бачиш! — відповіла жінка сердито.
— Дядько?.. Який?
— Той, що вбив нашого татка!
— Дядько — не бачиш! — відповіла жінка сердито.
— Дядько?.. Який?
— Той, що вбив нашого татка!
Utisci
🔮Kompleksna
💡Poučna
👍Vredna čitanja
Дуже цікавий і зворушливий роман про долю укр людей ! Автор докладно описує всі деталі , змальовує персонажів . Прочитавши цей роман багато над чим задумуєшся . Особливо мене дуже вразив процес розкуркулення . Як це так ? Людина все життя з ночі до ранку тяжко працювала , щоб нажити собі добра ( не вкрала !), а своїми руками заробила . І просто так хтось прийшов і все забрав ! 😟 Але це було ! І ще багато чого іншого страшного з нашим народом ! Рекомендую прочитати кожному українцю , бо це НАША ПРАВДА , наша ІСТОРІЯ ! 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
fb2epub
Prevucite i otpustite datoteke
(ne više od 5 odjednom)