Голлі Блек

— Я знав, що ти їй подобаєшся, — каже Лок. — Тому й мусив добути її першим. Пам’ятаєш вечірку в моєму саду-лабіринті? Як я поцілував її в тебе на очах?

— Я пам’ятаю, що ти тримав її в обіймах, та погляд її був спрямований на мене, — відказує Кардан.

— Жити завжди під чиїмось контролем, залежати від чиєїсь волі та примхи — це не життя.

Ненавиджу думати про те, як емоції беруть наді мною гору, роблять мене слабкою.