uk

Брене Браун

  • Анастасия Петренкоje citiralaпре 2 године
    відмовитися від наших складних історій, щоб здаватися ціліснішими або більш
  • Анастасия Петренкоje citiralaпре 2 године
    Можливо, ви не погоджувалися на «подорож героя», але тої самої миті, як ви впали, отримали копняка, пережили розчарування, зганьбилися або відчули своє серце розбитим, вона розпочалася. Не важливо, чи ви готові до емоційної пригоди, — болю не уникнути. І це трапляється з кожним із нас. Без винятку. Єдине рішення, яке ми повинні ухвалити, — це вибір ролі, котру ми відіграватимемо у власному житті: чи хочемо ми написати свою історію самостійно або передати це право комусь іншому? Обираючи самостійне написання власної історії, ми погоджуємося на дискомфорт; це перевага сміливості над комфортом.
  • Анастасия Петренкоje citiralaпре 2 године
    Замість того щоб сказати: «Я зазнав поразки і почуваюсь паскудно», ми висновуємо: «Я невдаха». Ми вдаємо спокій і зачиняємося у собі, замість того щоб звільнитися.
  • Анастасия Петренкоje citiralaпре 2 године
    Чому сьогодні я такий суворий з усіма?

    Що мене спонукає чинити так?

    Як я дійшов до того, що хочу битися в стіну головою?

    Я хочу розібратися в тому, чому я такий приголомшений.

    Я не можу припинити думати про цю розмову на роботі. Чому?

    У мене дуже сильна емоційна реакція — що відбувається?

    Я знаю, що солодощі не допоможуть. Що насправді відбувається?

    Що відбувається з моїм шлунком?
  • Анастасия Петренкоje citiralaпре 2 године
    Наше завдання полягає не в тому, щоб заперечувати те, що сталося, але кинути виклик — стати сильнішим, визнати те, що сталося, сприйняти правду і таким чином дійти до миті, коли ми подумаємо: «Так. Ось що сталося. Це моя правда. І я вибиратиму, як саме закінчиться ця історія».
  • Анастасия Петренкоje citiralaпре 2 године
    Міріам Ґрінспен, психотерапевт і автор книжки «Зцілення через темні емоції»
  • Анастасия Петренкоje citiralaпре 2 године
    Одним із наслідків спроб ігнорувати емоційний біль є виникнення «симптому канделябра». Ми вважаємо, що заховали біль так глибоко на споді, що він більше не зрине на поверхню, аж раптом несподіване, на перший погляд невинне зауваження розлючує нас або доводить до сліз. Або невеличка помилка на роботі викликає напад непереборного сорому. Можливо, конструктивний відгук колеги поцілив у хворобливо-вразливе місце, і ми підстрибуємо від болю вище даху.
  • Анастасия Петренкоje citiralaпре 2 године
    Я не за чутками знаю, що неконтрольований вибух емоцій позбавляє почуття безпеки, яку більшість із нас намагається створити у своїх родинах або організаціях. Якщо це відбувається досить часто, гостра реакція на біль створює вибухонебезпечну атмосферу — люди навколо боятимуться і житимуть на межі.
  • xnx7js29x6je citiraoпре 8 месеци
    Якщо ми хочемо жити і любити всім серцем, якщо ми хочемо відчувати себе в цьому світі самодостатніми, то повинні розмовляти про перешкоди, що постають на нашому шляху, — особливо про сором, страх і вразливість.
  • parmanentje citiraoпрошле године
    Тепер я бачу, що сприйняття свого життя і любов до себе — найсміливіший учинок, на який ми наважуємося
fb2epub
Prevucite i otpustite datoteke (ne više od 5 odjednom)