Тал Бен-Шахар

Більше того, якщо сприймати й використовувати гроші як засіб для набуття сенсу, гонитва за багатством легко перетворюється на мету, співзвучну з нашим внутрішнім «я». Наприклад, якщо у нас бряжчить у кишені, то звільняється час для занять, важливих для нас особисто, або з’являється можливість вкласти гроші у справу, у яку ми віримо.

Попри те, що більшість таких досліджень трактує гроші як суто зовнішню мету, часом вони перебирають на себе функції внутрішньої мети, — у цих випадках матеріальний добробут хоч і є основним об’єктом наших прагнень, але щастю він не шкодить і навіть допомагає. Серед тих, хто пнеться зі шкури, щоб заробити зайву копійку, чимало людей, яким геть не цікавий матеріальний бік справи; у багатстві для них набагато важливіше те, що воно уособлює в їхніх очах, — винагорода за працю, свідчення їхньої компетентності тощо. У цьому разі заробляння грошей зумовлено радше причинами внутрішнього характеру, наприклад потребою в особистісному зростанні, ніж такими зовнішніми чинниками, як соціальний статус.

За твердженням Абрагама Маслоу, «коли ми зосереджені на вирішенні будь-якого завдання, все в нас і навколо нас влаштовується таким чином, щоб забезпечити максимальну ефективність процесу». Це справедливо в тому разі, коли завдання, рішенням якого ми переймаємося, максимально узгоджується з нашим внутрішнім «я», з нашими доконечними інтересами і найпотаємнішими бажаннями.