Деніел Канеман

Головне джерело помилок прогнозування, — це, очевидно, тенденція до недооцінювання чи ігнорування дистрибутивної інформації. Тому планувальникам слід докласти зусиль, щоб формулювати проблему прогнозування так, щоб для її розв’язання можна було використовувати всю доступну дистрибутивну інформацію.

класична «перемога надії над досвідом»

Чи варто урядові надавати позики потенційним бізнесменам-мрійникам, які найвірогідніше за кілька років збанкрутують?

неадекватна оцінка невизначеності контексту неминуче призводить до невиправданих ризиків, яких суб’єктам ринкових відносин слід було б уникати

Неупереджене визнання власної невпевненості — це наріжний камінь розсудливості, однак більшість людей і організацій прагнуть зовсім іншого.

ово помічав і за собою. Я називаю її «сліпотою, що спричинена теорією»: якщо ви одного разу вже прийняли певну теорію і використали її як інструмент мислення, тоді стає неймовірно складно помітити в ній хиби.

Розмови про теорію перспектив

«Він страждає від надмірного прагнення уникати втрат, через що відмовляється від дуже привабливих можливостей».
«З огляду на її величезні статки, її емоційна реакція на дріб’язкові виграші і втрати просто безглузда».
«Витрати для нього важать приблизно вдвічі більше за виграші, і це нормально».

Розмови про ефект володіння

«Їй було байдуже, яка з двох посад їй дістанеться, але на наступний день після оголошення результатів вона вже не була готова торгуватися. Ефект володіння!»
«Ці переговори ні до чого не призведуть, адже обом сторонам важко йти на поступки, навіть якщо вони можуть отримати щось натомість. Втрати здаються більшими за виграш».
«Коли вони підняли ціни, попит вщух».
«Він категорично не хоче продавати будинок за суму, меншу від тієї, за яку його купив. Тут спрацьовує ефект уникнення втрат».
«Він ще той скнара і вважає кожен витрачений долар втратою».

принцип обережності коштує дорого, і якщо його застосовувати суворо, він може цілковито паралізувати діяльність

Смаки і рішення формуються спогадами, а спогади можуть бути хибними. Досвід буває неабияким викликом ідеї про те, що люди мають узгоджені й послідовні преференції і знають, як їх максимізувати, — це і є наріжний камінь моделі раціонального агента. Неузгодженість вбудована у сам наш мозок