Юлія Шматько

Таким чином, провладна меншість зрозуміла, що ієрархічне суспільство було можливо підтримувати лише на основі бідності та невігластва.

«Поки вони не стануть свідомими, вони ніколи не повстануть, і поки вони не повстануть, вони не зможуть стати свідомими».

«СТАРШИЙ БРАТ СПОСТЕРІГАЄ ЗА ТОБОЮ»

«Я кохаю тебе» — в ньому спалахувало бажання залишатися в живих якомога довше

нерівність є незмінним законом людського життя

У минулому потреба в ієрархічній формі суспільства була доктриною саме вищого класу. Її проповідували королі та аристократи, а також священики, юристи та їм подібні, які паразитували на праці нижчих мас, і зазвичай пом'якшували свої жорсткі догми обіцянками кращого життя в уявному потойбічному світі. Середній клас під час боротьби за владу завжди використовував такі терміни, як свобода, справедливість і братерство.

Ці нові рухи, звичайно, виросли на основі старих і, як правило, зберігали свої назви і на словах залишалися вірними початковій ідеології. Але їх мета тепер полягала в тому, щоб зупинити прогрес і заморозити історію в обраній ними точці

Є чотири способи усунення правлячої групи від влади. Або вона завойована ззовні, або керує настільки неефективно, що маси повстають проти неї, або вона дозволяє сформуватися сильному і незадоволеному середньому класу, або вона втрачає впевненість у собі і готовність управляти

Маси ніколи не повстають самі по собі, і вони ніколи не повстають лише тому, що їх гноблять. Насправді, до тих пір, поки вони позбавлені самої можливості порівнювати, вони навіть не усвідомлюють, що їх гноблять

Правляча група залишається правлячою, поки вона може призначати своїх наступників