Міфи Давньої Греції

Завдяки Прометеєві вони навчилися думати і тоді, мабуть, уперше відчули себе людьми.

, не все на світі підкоряється смерті,— вигукнула в нестямі Афродіта і знову, вмиваючися сльозами, припала до юнака. — Адонісе, я назавжди лишу на землі прекрасну згадку про тебе!

— Я збагнув: ти — це я! Горе мені, я полюбив самого себе і тепер від кохання вмираю.
— Від кохання вмираю! — тихо озвалася Ехо.

Тільки одного не знаю я зілля — такого, що гоїло б смертельну рану кохання.

Боги подібні до людей з їхніми чеснотами та вадами.

Згодом Еврінома з Офіоном оселилися на горі Олімпі, але Еврінома розгнівалася на змія, бо він твердив, ніби сам створив Всесвіт, і скинула його з гори в підземну темряву.