Одержима

Таке смирення гiрше вiд гординi.

А та любов, що я вiд тебе хочу,

повинна буть як сонце - всiм свiтити.

М i р i а м

О, що менi робить? Немає сонця

в моїй душi. Нiч, нiч, понура нiч.

М е с i я

Що значить, жiнко,

вiддати душу?

М i р i а м

Значить - буть готовим

загинуть за любов.

Гей, слухайте, вона нас проклинає!

Так що ж? Хiба минає все минуле?
Вiн пережив три вiчностi в три ночi,
прийняв три смертi. Чи тепер, воскресши,
забуде вiн страждання, зраду, смерть?
Простити може, а забути - нi!
О, будьте проклятi!

(Зручно нахиляється, бере камiнь i пускає в голову слузi).

А той, що ви недавно розп'яли,
ви знаєте, вiн цар був iудейський.
Тепер вiн знов по всiй країнi пiде,
бо вiн воскрес, воскрес у новiй славi!
Нехай там стережуться цар, i цезар,
i весь синедрiон, пекельна рада!

я не Астарот,
щоб мала кров приймати в подарунок.

Ненависть врятувала вiд грiха.

Так слухай же: чи в огнянiй геєнi,
чи в темрявi без краю доведеться
менi навiк-вiкiв з душею пробувати,
та радощi моєї не зруйнує
сам князь темноти, радощi вiд того,
що на менi не важить кров Месiї,
що вiн її за мене не пролив
анi краплини.