uk
Арундаті Рой

Бог Дрібниць

Obavesti me kada knjiga bude dodata
Da biste čitali ovu knjigu otpremite EPUB ili FB2 datoteku na Bookmate. Kako da otpremim knjigu?
  • wsmnuuje citiralaпре 2 године
    Раптом у ніс йому вдарив дим від сигари (жодних сумнівів тут не було, бо саме такий запах мали колись сигари Паппачі). Велья Паапен притьмом крутнувся, метнув на той запах свого серпа – і пришпилив привида до каучукового дерева, де той, переконував він, нидіє ще й досі. Пришпилений серпом запах, який стікає прозорою, бурштиновою кров’ю і випрохує сигари
  • wsmnuuje citiralaпре 2 године
    Пальці в Рахелі були один жовтий, один зелений, один синій, один червоний і ще один жовтий.

    Еста далі мішав свій джем.

    Рахель підвелася, бо треба було йти. На неї чекав пообідній сон.

    – Ти куди?

    – Туди.

    Рахель постягувала свої нові пальці і повернула старі, звичайного пальцевого кольору. Не залишилося ні жовтого, ні зеленого, ні синього, ні червоного. Ні ще одного жовтого.
  • wsmnuuje citiralaпре 2 године
    Сович Оуса стежив згори за промаринованою тишею, яка чималим синцем набрякла між близнюками
  • wsmnuuje citiralaпре 2 године
    Навіщо ти веслуєш у джемі? – поцікавилася Рахель.

    – Індія – вільна країна, – відповів Еста.

    Тут не посперечаєшся
  • wsmnuuje citiralaпре 2 године
    Фабрика була зафарбована у сердитий колір. Усе там було червоне: і солені лайми, і недозрілі манго, і шафка для етикеток, і навіть запилений сонячний промінь (який недолюблював Оуса).
  • wsmnuuje citiralaпре 2 године
    Решту рецепту було написано Естиним новим найкращим почерком. Кутастим, загостреним. З нахилом назад, так, ніби літери не хотіли поєднуватися у слова, а слова не хотіли ставати у речення
  • wsmnuuje citiralaпре 2 године
    Еста думав дві думки. Полягали ці дві думки ось у чому:

    а) З ким завгодно може трапитися що завгодно.

    і

    б) Краще бути готовим
  • wsmnuuje citiralaпре 2 године
    Повітря було важке й аж загусло від вільготи; схоже, ще трохи – і тут зможуть плавати риби.
  • wsmnuuje citiralaпре 2 године
    Роками Амму спостерігала, як плете свою гидотну павутину її батько. З гостями він був просто втіленням чемності й люб’язності, а якщо то були ще й білі, то вже мало перед ними не стелився. Він жертвував гроші сиротинцям і лепрозоріям. Докладав неабияких зусиль, щоб зажити слави вишуканого, щедрого, доброчесного чоловіка. Наодинці ж із дружиною та дітьми перетворювався на страхітливого й підозріливого дебошира, хитрого і підступного. Бив їх і принижував, а вони потім страждали ще й від заздрості друзів і знайомих, адже їм, що не кажіть, пощастило: мають такого чудового чоловіка і батька!
  • wsmnuuje citiralaпре 2 године
    – І я гадаю, Амму повинна вибачитися.

    – Скажи, а обов’язково корчити тут з себе плем’я кретинів з якоїсь глушини? – запитала Амму.
fb2epub
Prevucite i otpustite datoteke (ne više od 5 odjednom)