В пошуках Аляски

Я наполегливо старався чинити правильно.

Останні слова президента Гровера Клівленда

люди вірять у загробне життя, бо без цієї віри жити нестерпно

– Страх – ще не привід! – прокричала вона в канапу.– Всі завжди використовують страх як відмовку.

– Ти куриш для задоволення. А я – щоб померти.

Являти своє майбутнє – це все одно що ностальгувати.

– Га?..– не зрозумів я.

– Ти живеш наче в лабіринті, думаєш про те, як одного разу з нього втечеш і як це буде чудово, і живеш саме цим уявним майбутнім, а воно не приходить. Ти використовуєш майбутнє, щоб утекти від сьогодення.

Спогади теж руйнуються. І тоді ти лишається ні з чим — навіть не з привидом, а з його тінню.

Вона говорила про смерть, але завжди наче напівжартома.

Спогади теж руйнуються.

Іду на пошуки Великого Можливо».

варто закохуватися в дівчину, яка ставиться до тебе як до десятирічного: мама у тебе вже є