Сергій Вакуленко

Люди завжди оцінюють інших, маючи за мірило власні обмеження, — і думка громади буває сповнена забобонів і страхів.

«Напинаючи лук, я здолав довгий шлях. Тепер цю стрілу випускаю з почуттям того, що я пішов на достатній ризик і зробив усе, на що спроможний».

коли мети досягнуто, щоразу треба починати спочатку, використовуючи знання, здобуті дорогою.

Злагода з луком настане тоді, коли він зробиться частиною твоєї руки та продовженням твоєї думки.

Намагайся розвинути дар доброти, він дасть тобі змогу завжди бути в злагоді із власним серцем.

Напинаючи лук, я здолав довгий шлях. Тепер цю стрілу випускаю з почуттям того, що я пішов на достатній ризик і зробив усе, на що спроможний».

Тому ти мусиш обрати для себе ціль, викластися сповна, щоб у неї влучити, і завжди дивитися на неї з повагою та гідністю

Шлях лука — це шлях радости й захоплення, досконалости й помилок, уміння та чуття.

Вилетіти стріла має саме в ту мить, коли лук, лучник і ціль злилися в одне ціле в усесвіті, — це зветься натхненням.

втім, забувати правила можна лише тоді, коли їх знати і вміти виконувати.