Іван Пулюй

18 У поту лиця твого їстимеш хлїб твій, аж покіль вернешся в землю, що з неї й узято тебе. Земля бо єси і землею візьмешся.

7 Коли чиниш добре, дак і лице весело позирає; коли ж чиниш не добре, дак на тебе гріх чигає в порозї, щоб одолїти; ти ж мусиш панувати над ним.

Бог з тобою в усьому, що дї

Навин


Суддів


Рут


1 Самуїлова


2 Самуїлова


1-а Царів


2-а Царів


1-а Паралипоменон


2-а Паралипоменон



4 Ще бо сїм день, і дощувати му на землю сорок день і сорок ночей, та й вигублю з лиця землї всяке живе, що сотворив.

6 Дак жалкував Господь, що сотворив чоловіка на землї, тай журився тяжко.