Платон

Коли лебеді відчувають, що їм пора вмирати, то співають не те що не гірше, ніж будь-коли доти, а навпаки — їхня передсмертна пісня звучить особливо чудово й голосно.

Дорогий Пане та інші тутешні боги, наділіть мене внутрішньою красою! А зовнішнє у мене нехай буде у згоді з внутрішнім. Багатством я вважаю мудрість, а золота нехай би я мав стільки, щоб ні винести, ні вивезти не було б під силу нікому, крім людини, яка в усьому знає міру

Якщо й мудрість /e/ має подібну властивість, то я ще більше ціную це місце за столом поруч тебе. Адже, сидячи пліч-о-пліч з тобою, я перейму чимало гарної мудрості. Бо чого варта моя? — Непевна і примарна якась, завжди залишає простір для сумніву і запитання. Твоя ж, будучи прекрасною в сяйві свого блиску, тільки примножує твої успіхи. Саме так сталося позавчора, коли твоя мудрість, такого ще молодого, сліпуче засіяла на очах у тридцяти тисяч еллінського люду{19}.

в Ероса немає
батьків

Якби раптом сталося так, що державу чи військо можна було б створити із закоханих мужів та їхніх обранців, то не було б кращого засобу, щоб утримувати їх від негідних учинків,
викликати прагнення відзначитися один перед одним чи /179/ спонукати до здорового взаємного суперництва. Такі, хоч би горстка їх була, можуть перемогти, як то кажуть, цілий світ.

Бо ж не уявляю собі більшого блага для того, хто лиш переступив поріг молодості, ніж достойний коханець; а для нього — більшого блага, ніж достойний його любові юнак.

Позаяк є дві Афродіти, то й Еросів мусить бути двійко. Чи ж не дві богині було? Одна, давніша, — це та, що не мала матері, донька /e/ неба, її ми називаємо небесною; друга — молодша, донька Зевса й Діони, її ми називаємо посполитою{41}.

Так само й Ероса, який є помічником цієї другої Афродіти, треба називати посполитим, і це буде слушно; а іншого — відповідно, небесним.

Другий Ерос є сином Афродіти небесної, яка не має жіночого начала, а лише чоловіче, — не випадково це любов до юнаків; вона старша віком, і їй чужі непогамовні пристрасті. Натхненні цим Еросом, звертаються до чоловічої статі, оскільки люблять те, що від природи має більше сили і розуму{42}.

Також і варвари, з їхнім тиранічним правлінням, мають це за ганьбу, як, зрештою, захоплення мудрістю і тілесними вправами. Правителям, мабуть, невигідно, щоб у їхніх підданих зароджувалися великі помисли, кріпилась приязнь і виникали міцні зв'язки, — а цьому, окрім іншого, сприяє передусім Ерос.