Брюс Кемерон

яка робить усе, яка є моїм усім

Тож, подумав я, світ значно складніший, ніж очікувалося

Мені здавалося, що тільки-но я збагну, як треба жити, — все відразу зміниться

З усього, що я робив у житті, найважливішим для мене було розсмішити Сеньйору.

Ось це, подумав я, і є та єдина річ, яка надавала сенсу моєму життю.

Про таке собаці думати наче й не пристало, але час від часу я про це міркував, зазвичай коли ось-ось мав задрімати. Навіщо? Чому я знову малий? Чому в мені живе ось це невідчепне відчуття, що я щось повинен зробити?

І ще я знав, що мій час живитися материнським молоком уже закінчується. Це так воно і є в житті — собака врешті-решт відділяється від своєї матері.

Любов до нього, життя з ним було сенсом і метою мого існування.

Оце, вирішив я, і є моя мета як собаки — заспокоювати хлопчика, коли я йому потрібен

Важливо не те, чого б мені хотілося, а те, що я був з Ітаном в лісі, коли йому було холодно й голодно, грів його вночі й не покинув.

Те, що зараз робить Тодд, становило загрозу для Ітана та сім’ї, яку я повинен захищати. Важливішої мети в мене не було.