Євгенія Канчура

Сподіваюся, між цими жабами таки колись знайдеться принц.

Я не знаю, як провести наш корабель між цими скелями так, щоб він не потонув, щоб ми лишилися неушкодженими.

і я мовчки розповідаю йому, що я завжди мала його в моєму серці, а він мовчки розповідає мені, що в іншому місці, в інший час ми були так до біса близькі до ідеалу.

Але що б там не було, — його рука прослизає в моє волосся, великим пальцем він водить по моїй вилиці, — і тому, що ми нарешті були чесними одне з одним, ти просто майже найдорожча людина для мене у світі, і це був єдиний у моєму житті найдивовижніший цілунок.

Він занадто вріс у моє існування, став частиною мене, а я — частиною його.

Немає у світі нічого, чого я хотів би більше, ніж цілувати тебе на ніч кожного недільного вечора.

ми часто перебуваємо в різних країнах.

Іноді ти просто зустрічаєш правильну людину в неправильний час

Я обіймаю його, він обіймає мене, і вперше за ці роки все на своєму місці.

Я бачу, як легко люди застрягають у рутині, відмовляючись від своїх мрій. Але я не здаюся.