Я — раб, щойно визволений з ярма, звільнений лише тиждень тому після двадцяти чотирьох років несвободи — знову змушений надягти на себе окови залежності. Щойно відчув радість від того, що позбувся хазяїна, як от уже обов’язок пред’являє свій суворий мандат: «Йди і шукай іншої роботи». Я ніколи не зволікаю, перш ніж приступити до неприємної та вимушеної праці; для мене справи завжди на першому місці; шукати задоволення мені не притаманно: я не міг насолоджуватися безтурботною прогулянкою містом — хоча й бачив, що ранок чудовий — аж поки не передам рекомендаційного листа, що вручив мені містер Гансден, і не збагну сповна свого нового становища. Із зусиллям відволікши думки від свободи й задоволень, я схопив капелюха і випхнув своє тіло, що пручалося, з готелю X. на вулицю чужого міста.