простоволоса й боса ти стоїш на вітрі з ароматом помаранчів довкола землі світяться вигнанчі вуста самі про себе шепчуть вірш
wsmnuuje citiralaпре 2 године
I догорала свічка як на зло, дрімали по кутках сумні примари, життя пікомуненалежне пропливло, мов сірий дим над volle lacrimarum.
wsmnuuje citiralaпре 2 године
Минаючи мов сон або старе кіно, ідуть легкі дощі всесвітньої печалі. Кружляє чорний диск і пахне свіжим чаєм
wsmnuuje citiralaпре 2 године
І, може, саме так збувається «т е п е р», — у снах або дощах, поезіях чи кінах, у мандрах по чужих та рідних українах, у всьому, що собі народжує т е б е.
wsmnuuje citiralaпре 2 године
На цей похмурий, виснажений сон Душі й самозакоханого тіла.
Їм сниться, що попереду могила, Буття землею, гробаками, тлом
wsmnuuje citiralaпре 2 године
Усе намарно. Отже, так бува: Покинувши Господень дім поспішно, Ми сміло падаєм у прірву ніжну, Гадаючи, що це потрібно вам.
wsmnuuje citiralaпре 2 године
Дрогобич, треба набрати повні плюца липневого повітря — і пірнути, ти ж чуєш, це Дрогобич, ненадовго, на короткий час.
wsmnuuje citiralaпре 2 године
Два вірші, які довший час вважалися втраченими, проте їх зберіг Юрко Саєнко
wsmnuuje citiralaпре 2 године
Cur male scribis?
wsmnuuje citiralaпре 2 године
Невже коти, які живуть у гіацинтах, не допоможуть нам знайти бодай одну вузеньку вуличку в цій ночі без любові?
fb2epub
Prevucite i otpustite datoteke
(ne više od 5 odjednom)