Діти Дюни

Давні звичаї звелися до ритуальних слів, а їхнє походження зникло з пам’яті

Кажеш, як той, що декламує, а не той, що вірує,

У всіх більш значних соціальних силах ви знайдете глибинний рух, метою якого є здобуття та утримання влади за допомогою слів. Від знахаря-чарівника до священника, а там і до бюрократа — всюди те саме. У керованого народу слід виробити рефлекс, аби він сприймав слова-гасла як реальні речі, аби плутав систему символів із відчутним на дотик Усесвітом

Їхній розум в очах, а невдовзі настане ніч — пора тих, чий розум у вухах.

Підступи всередині підступів всередині підступів всередині інших підступів, —

Не сотвори з машини подоби розуму людському!»

Ми знаємо основні умови, коли це численне населення може обернутися проти своїх правителів.
Перше: коли знайде лідера. Це найбільш невловима загроза для можновладців, бо вони мусять утримувати контроль над лідерами.
Друге: коли розпізнає свої кайдани. Слід тримати населення у сліпоті та не допускати жодних сумнівів.
Третє: коли населення здобуде надію на втечу з неволі. Ніколи не сміє навіть повірити, що втеча можлива!»

Розум переростає в гордість, а горді не знають, коли чинять зло.

вчинки промовляють голосніше, ніж слова

Я не повинна боятися. Страх убиває розум. Страх — це маленька смерть, що веде до повного самозабуття. Я зазирну в очі своєму страху. Я дозволю йому пройти повз мене та крізь мене. І коли він піде геть, то я обернуся до нього внутрішнім зором і простежу його шлях. Там, де страх пройде, нічого не зостанеться. Залишуся тільки я»