Сліпобачення

Вони зустрічаються на терасі біля «Ріверсайду», одного з архаїчних бістро, де все — від приготування їжі до обслуговування столиків — виконується персоналом з плоті й крові. Як наслідок, усе — від приготування їжі до обслуговування столиків — набагато гіршої якості. Здається, люди готові непогано доплачувати за індивідуальний підхід.

Ви захищаєтеся і відкидаєте незручні істини. А якщо не можете відкинути, то баналізуєте їх. Вам завжди бракує доказів. Ви чуєте про голокост — і проганяєте думки про нього зі своєї голови. Бачите докази геноциду, але продовжуєте стверджувати, що все не так погано. Підвищується температура, тануть льодовики, вимирають види — а ви звинувачуєте сонячні плями й вулкани.

Якби людський мозок було влаштовано настільки просто, щоб ми могли його зрозуміти, то ми самі були б настільки простими, що нічого не змогли б зрозуміти.

Але він не намагався нас залякати і змусити підкоритися, ми й так були достатньо знервовані. Не намагався і просвітити нас чи боротися зі страхом фактами. Що більше інформації людина тверезого розуму отримувала про «Роршах», то страшніше їй ставало. Просто перед лицем жахаючої загадки, здатної щомиті з будь-якої причини нас знищити, Сарасті намагався нас, загублених у космосі на межі буття, втримати у робочому стані. Вампір намагався заспокоїти нас: хороше м’ясо, розумне м’ясо.

космічні подорожі передбачають освіченість, адже вони вимагають контролю над великими деструктивними силами. Кожна раса, що не може піднятися над власними грубими інстинктами, знищить сама себе, перш ніж навчиться перетинати міжзоряну прірву

Під доволі невинним, поверховим запитанням «Що таке свідомість?» ховається набагато функціональніше питання: «Навіщо вона потрібна?» «Сліпобачення» детально аналізує це питання, тож я не повторюватиму вже викладених висновків. Буде достатньо сказати, що принаймні за звичних умов свідомість робить ненабагато більше того, що отримує нагадування від значно багатшого підсвідомого середовища, завіряє їх, а потім привласнює всю шану собі.

Навіть якби свідомі й несвідомі процеси були однаково ефективними, усвідомлення внутрішніх стимулів — за своєю природою — відволікає індивідуума від інших загроз і можливостей середовища.

Твори Пітера Воттса можна справедливо вважати літературою майбутнього, і не лише в сенсі фантастики, але й у найширшому значенні літератури як такої. А його майстерний письменницький хист і чималі знання в найрізноманітніших галузях сучасної науки забезпечують потужне підґрунтя для його текстів, якими справедливо захоплюється увесь світ і які своєю появою суттєво змінили значення і ландшафт сучасної фантастичної літератури.

Перше правило науковця, що зайшов у глухий кут: припини обдумувати проблему. Займися чимось іншим. Щойно ти перестанеш усвідомлювати проблему, рішення прийде само собою.

Проблеми неможливо вирішити на тому самому рівні компетентності, на якому вони виникли.
Ейнштейн