Подолати страх близькості

Відчути й виразити гнів — не кінцева мета. Набагато більше життєвої сили приносять смуток та жага, які перебувають під гнівом. Завдяки їм ви можете відкрити шлях до більшої близькості і зв’язку з іншими.

У дорослому житті можна приймати нові рішення й використовувати інші можливості. Якщо ви не бачите, як правильно вийти з ситуації або подолати проблему, завжди можна звернутися по допомогу до фахівця.

орослому житті можна приймати нові рішення й використовувати інші можливості. Якщо ви не бачите, як правильно вийти з ситуації або подолати проблему, завжди можна звернутися по допомогу до фахівця.

Регресія триває кілька хвилин або ціле життя. Щоб вийти з неї, потрібно нагадати собі, що дитинство закінчилося і життя тепер менш небезпечне.

Регресія — це повернення до тих стра­тегій, які ми використовували на по­передніх етапах розвитку. Під час регресії ви почуваєтеся маленькими, безпорадними та, ймовірно, сердитими, як голодне дитя. Регресія відбувається, коли ви почуваєтеся розгубленими й відмовляєтеся від дорослих стратегій.

Чоловіки в депресії часто відчувають і виражають гнів, навіть якщо їхнє основне почуття — сум і безпорадність. Гнів є потужною емоцією: коли ми сердиті, то боремося. Проб­лема виникає тоді, коли те, за що ми боремося гнівом, недосяжне. Або ж коли ми гнівом віддаляємо від себе людей, чия турбота нам найбільше потрібна, — можливо, самі того не розуміючи. Розлючений чоловік, який не боїться відчувати й виражати свою безпорадність та смуток, притягує до себе турботу й має більше шансів повернути впевненість у собі, ніж той, хто застряг у своєму гніві.

добре демонструє такий приклад. Матір Айріс часто страждала на депресію і говорила про свій

Якщо інша людина помічає почуття, з якими ми не хочемо в цей момент контактувати, це посилює їх і не залишає нам можливості їх стримувати.

Зазвичай у дуже чутливих осіб слабший захист від свого «я», ніж в інших. Вони легше отримують доступ до підсвідомості та сильніше, ніж більшість людей, відчувають свій внутрішній світ.

Тому деякі надзвичайно чутливі особи вирішують віддалятися від інших на довгі проміжки часу. Самоізоляція — найбезпечніший спосіб уникнути близькості, незалежно від наших мотивів: чи то вона нас лякає, чи то роз’ятрює давні рани на серці.

Що слабші ваші стратегії інтрапсихічного самозахисту, то більше стратегій міжособистісного самозахисту вам знадобиться. Людям зі слабкими запобіжниками від їхнього внутрішнього «я» потрібні сильні зовнішні запобіжники, які захищатимуть їх від навколишнього світу. Вони швидко втомлюються від соціального контакту й відчувають потребу в тому, щоб усамітнитись і знайти себе.