bookmate game
uk
besplatno
Пантелеймон Куліш

Чорна Рада

  • Alesha_Svestunje citiraoпре 3 године
    Хіба ж уся жи­знь наша не жарти? Помаже по губах медом, ти думаєш: от тут-то щастє! Аж глянеш - усе одна омана!
  • Lemon Juiceje citiraoпрошле године
    Сомко був воїн уро­ди, возраста і красоти зіло дивної» (пишуть у літопи­сах); був ви­сокий, огрядний собі пан, кругловидий, руся­вий; го­ло­ва в кучерях, як у золотому вінку; очі ясні, веселі, як зо­рі; і вже чи ступить, чи заговорить, то справді по-геть­ман­сь­ки
  • Sofia Romanivje citiraoпре 2 године
    мабуть, не така божа воля, щоб Україна з упокоєм хліба-солі уживала
  • yuliazhuk2005je citiraoпре 2 године
    Гора з горою не зійдеться, а чоловік з чоловіком зійдеться.
  • Софія Грицикje citiraoпре 3 године
    Звався бо­жим чо­ло­віком сліпий старець-кобзар. Темний він був на очі, а хо­див без проводиря; у латаній свитині і без чобіт, а грошей но­сив повні кишені. Що ж він робив із тими грі­ш­ми? Вику­пляв невольників із неволі. Іще ж до того знав він лічити усякі болісті і замовляти усякі рани. Може, він помагав свої­ми молитвами над недужим, а може, і свої­ми піснями; бо в йо­го пісня лилась, як чари, що слухає чо­ловік і не наслухає­ть­ся. За теє-то за все поважали його козаки, як батька; і хоть би, здається, попросив у кого остатню сви­тину з плечей на викуп невольника, то й ту б йому од­дав усякий.
  • violisattaje citiraoпре 18 дана
    Справді, Василь Невольник був собі дідусь такий і мізерний, мов зараз тілько з неволі випущений: невеличкий, похилий, очі йому позападали і наче до чого придивляються, а губи якось покривились, що ти б сказав — він і зроду не сміявся. У синьому жупанкові, у старих полотняних шароварах, да й те на йому було, мов позичене.
  • violisattaje citiraoпре 18 дана
    А ворота в Череваня не прості, а державськії.[2] Замість ушул[3] — рублена башта під ґонтовим щитом, і під башту вже дубові ворота, густо од верху до низу цвяховані.
  • София Конопляje citiraoпрошлог месеца
    Діти мої! Наступає страшна година: перехрестить, ма­буть, нас господь ізнов огнем да мечем. Треба нам тепер та­ко­го полковника, щоб знав, де вовк, а де лисиця. Послу­жив я пра­вославному християнству з батьком Хмельни­цьким, по­слу­жу вам, дітки, ще й тепер, коли буде на те ва­ша воля.
  • София Конопляje citiraoпрошлог месеца
    По­гано було за ляхів, та вже ж і наші гуляють не в свою го­ло­ву!

    Факт

  • Валя Чепурнаje citiraoпре 3 месеца
    Леся полюбила Сомка
fb2epub
Prevucite i otpustite datoteke (ne više od 5 odjednom)