uk
Ростислав Семків,Остап Українець,Євген Лір,Ірина Пустинніков,Богдан-Олег Горобчук,Денис Яшний,Діана Клочко,Катерина Липа

Культурна експансія

Obavesti me kada knjiga bude dodata
Da biste čitali ovu knjigu otpremite EPUB ili FB2 datoteku na Bookmate. Kako da otpremim knjigu?
Культурна експансія — це процес повільної і поступової окупації Росією українського культурного життя, витіснення з української культури питомих явищ і або їх апропріація, або заміна своїм. Кожен чув про заборони української, знає про русифікованість українського телебачення чи руйнування історичної архітектури в радянські часи. Проте значно менше людей уявляють собі масштаби цієї експансії та глибину російського впливу на кожну сферу культурного життя. Наша антологія подає багатовимірну картину агресивної поведінки Росії в українському культурному полі — від 18 століття і до сьогодні, від архітектури церков до реклами на телебаченні.
Ova knjiga je trenutno nedostupna
208 štampanih stranica
Da li već pročitali? Kakvo je vaše mišljenje?
👍👎

Utisci

  • Olga Gje podelio/la utisakпре 10 месеци
    👍Vredna čitanja
    💡Poučna
    🎯Zdrav

Citati

  • Zoreslavaje citiralaпрошле године
    Популярними були розміщення груп будинків у такий спосіб, щоб їх було видно з космосу як певну композицію. Наприклад, найдовший будинок у Луцьку чи будинок у формі літер «СССР» та сонця в Тернополі, що більше подібне на міську легенду, але й раціонально пояснити таке розміщення будинків складно. Згодом такий підхід назвали «birdshit architecture», оскільки з висоти пташиного польоту композиція виглядає гарно, але коли спуститися на рівень людського зору, то ні зручності, ні естетики немає.
  • Zoreslavaje citiralaпрошле године
    Аж тут, у 1960-ті роки, партійне начальство похопилося: «Ой, а що це в нас тільки “Слава КПРС!” на будинках, та й то на свята? А де наше монументальне мистецтво? Ленінські заповіти забули, га?» І почали прикрашати споруди монументальними творами — мозаїками, розписами, рельєфами. Віддати належне, часто дуже талановитими й не завжди напряму пропагандистськими. У кошториси на проєктування та будівництво громадських споруд почали закладати певний відсоток коштів на монументалку. Часом те саме робили і щодо житлових будинків, тож на торцях дев’ятиповерхівок у спальних районах теж подекуди з’являлося «красіве». І корисне — бо за допомогою картинок люди могли бодай якось орієнтуватись у сірих одноманітних просторах.
  • Zoreslavaje citiralaпрошле године
    Однак існують митці, що перейшли на «темний бік сили», їхня творчість у ХХ столітті була вагомою складовою тоталітарної пропаганди. От саме їхню спадщину треба особливо старанно берегти, досліджувати та роз’яснювати широкому загалу, що не так із цими творами. Бо якщо урядовці в популістському екстазі почнуть трощити відомі й не дуже візуальні маркери «совка», ми просто не зможемо довести, чому тоталітарне мистецтво — це збочення, яке має жахати. Так би мовити, втратимо речові докази. До того ж уподібнимося руйнівникам-комунякам, та ще й виплекаємо «заборонений плід», що викликатиме хворобливе зацікавлення, як зазвичай усе заборонене.
fb2epub
Prevucite i otpustite datoteke (ne više od 5 odjednom)