Дівчина, яку ти покинув

Вона відставляє келих, нахиляється

вперед і, перш ніж він устигає щось сказати, робить єдине, що спадає

їй на думку: припадає губами до його губ. На мить вона відчуває шок

від фізичного контакту, а потім — його подих на своїй шкірі, руку, що

лягає їй на талію, і його поцілунок у відповідь. Його губи м’які й теплі, з легким присмаком таніну. Вона добровільно розчиняється в ньому. Її

подих пришвидшується від алкогольної знемоги й простого, але

водночас солодкого відчуття обіймів.

­вився мені в очі, так серйозно, що, можу навіть поклястись, у ту

мить він ніби вперше побачив мене.

Я потяглася вперед, лише на кілька дюймів. Моє дихання завмерло, і я накрила його губи своїми. Його руки лягли на мою талію і

машинально стиснули її. Його рот зустрівся з моїм, і я жадібно

втягувала його дихання з присмаком тютюну, вина, теплим, вогким

присмаком. О Боже, я прагнула, щоб він поглинув мене собою. Мої очі

заплющилися, моє тіло спалахувало і тремтіло. Його руки заплутались

у моєму волоссі, його губи торкнулися моєї шиї.

Ззовні долітали вибухи сміху вуличних гульвіс, і в цю ніч прапорів, що тремтіли на вітрі, щось у мені змінилося назавжди.

Я майже не чула його. Лише притягнула його обличчя ближче до

себе. Світ навколо нас наче розтанув. Я відчула жорсткість його

щетини під своїми пальцями, тепло його дихання на своїй шкірі. Він

Ти зірка, що веде мене крізь цей

світ суцільного божевілля».