Із медом полин

Коли доля, то й на печі знайде

Думаю, користь не в багатослів’ї, а в серці, яке вкладеш у молитву – чи то коротку, чи то довгу. Якщо просити від усієї душі, то нічого неможливого перед Богом немає, – ще раз усміхнулася обізнана Дарина й звернула на стежку, що вела до її хати.

Перш ніж щось зробити чи сказати, подумай, як тут учинила б Любов»

Головне — не озлитися на світ, — пригадували рідні Даринині примовки. — Бо рід приходить, рід проходить, а земля існує повіки

Поганими людей життя лихе робить.

Зрештою, життя — то і є сценарист найдивовижніших людських історій. Якби це було не так, чи цікаво жилося б на цім світі? І чи цінували б ми солодкі миті, не пізнавши смаку гірких?

Людина карає себе своїми ж учинками

Добре ми хутко забуваємо, хіба прикре до суду-віку пам’ятаємо…

Ім’я — то набір звуків або букв, тому воно не може впливати на людську долю. Наша доля залежить тільки від того, як ми живемо.

Щоб знати, який насправжки солодкий мед, пригуби перед тим гіркого полину.