Сніги Кіліманджаро

Ні, думав він, коли все, що ти робиш, робиться задовго й запізно, годі й сподіватися, що коло тебе зостануться люди.

знаєш, з усього, що в мене було, я не втратив тільки цікавості,

застуючи все перед очима, затуливши собою весь світ, була величезна, висока до неба, неправдоподібно біла проти сонця, квадратна вершина Кіліманджаро.

Поки вони пили, сутінки все густішали, а коли майже зовсім споночіло і стріляти стало темно, долину перебігла гієна й зникла за пагорбом.

що отой її вчинок однаково нічого не важить, бо він зрозумів, що нездатен зцілитися від кохання до неї.

сніг був гладенькій, мов цукрова глазур, і легкий, мов пудра;

Ну що ж, зате й невдачі вже нема чого боятися.

І тепер він ніколи не напише тих речей, що їх усе приберігав на майбутнє, доти, доки зможе написати їх гарно.

І тепер він ніколи не напише тих речей, що їх усе приберігав на майбутнє, доти, доки зможе написати їх гарно.

І тепер він ніколи не напише тих речей, що їх усе приберігав на майбутнє, доти, доки зможе написати їх гарно.