Чорний обеліск

А хто хоче знати більше, той пропав.

— Є. Людина живе, керуючись насамперед своїми внутрішніми нахилами, а потім уже зовнішніми умовами чи навпаки?

Ми виходимо надвір. Навальне квітневе сонце ніби виливає на нас гігантську золоту чашу світла й вітру. Ми зупиняємося. Сад палахкотить зеленим полум'ям, весна бринить у молодому листі тополь, як арфа, на кущах бузку розцвітають перші китиці.

Людина керується в своєму житті на сімдесят п'ять відсотків фантазією і тільки на двадцять п'ять відсотків — фактами; це її сила і її слабість, і через те в цьому відьомському танці цифр і досі є ті, що виграють, і ті, що програють.

Тільки ідіоти все втрачають

Що важать гроші, правда?
— Дуже багато важать, — холодно відповідає Рене. — А надто коли їх немає.

Але мати слушність означає наближатися до смерті. Той, хто завжди має слушність, стає чорним обеліском.

Ніщо ніколи не гине, і той, хто нічого не прагне втримати, має все.

Коли людині випадає нагода помучити себе, вона не так легко відмовиться від неї.

Цинізм — це щиросердя зі знаком мінус